«Використання комп’ютерів на уроках математики»
Широке
впровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій навчання, що
базуються на комп’ютерній підтримці навчально-пізнавальної діяльності,
відкриває перспективи щодо гуманізації навчального процесу, розширення та
поглиблення теоретичної бази знань і надання результатам навчання практичної
значущості, інтеграції навчальних предметів і диференціації навчання відповідно
до запитів, нахилів та здібностей учнів, інтенсифікації навчального процесу й
активізації навчально-пізнавальної діяльності, посилення спілкування учнів і
вчителя та учнів між собою і збільшення питомої ваги самостійної навчальної
діяльності дослідницького характеру, розкриття творчого потенціалу учнів і вчителів
з урахуванням їхніх позицій та вподобань, специфіки перебігу навчального
процесу.
При цьому
насамперед ідеться про поступове, без руйнівних перебудов і реформ,
вбудовування нових інформаційних технологій навчання різних навчальних
предметів у діючі дидактичні системи, гармонійне поєднання традиційних та
комп’ютерно-орієнтованих методичних систем навчання.
Нові
інформаційні технології навчання надають потужні й універсальні засоби
отримання, опрацювання, зберігання, передавання, подання різноманітної інформації,
наперед розроблені засоби виконання рутинних, технічних, нетворчих операцій,
пов’язаних із дослідженням різних процесів і явищ або їх моделей, розкривають
широкі можливості щодо істотного зменшення навчального навантаження і водночас
інтенсифікації навчального процесу, надання навчально-пізнавальній діяльності
творчого, дослідницького спрямування, яка природно приваблює дитину і
притаманна їй, результати якої приносять учню задоволення, стимулюють бажання
працювати, набувати нових знань.
Необхідність
якомога ширшого використання нових інформаційних технологій навчання різних
навчальних предметів пов’язана перш за все зі значно ширшими (порівняно з
традиційними технологіями навчання) можливостями розкриття загальноосвітніх
функцій навчальних дисциплін, розв’язання загальних завдань навчання, виховання
і розвитку школярів.
Однак
використання комп’ютера в навчанні не обмежується уроками з комп’ютерною
підтримкою. Уроки навіть не найважливіша частина цього процесу. Реальна
перспектива – використання домашнього комп’ютера в якості навчального засобу,
самостійна навчальна діяльність, активне втручання вчителя в домашню освіту
через персональний комп’ютер при дистанційному навчанні.
Можна виділити
позитивні особливості роботи з комп’ютерною навчальною програмою:
·
скорочення часу
вироблення технічних навичок учнів;
·
збільшення
кількості тренувальних завдань;
·
досягнення
оптимального темпу роботи учня;
·
перетворення
учня на суб’єкт навчання (так як програма вимагає від нього активного
управління);
·
застосування в
навчальній діяльності комп’ютерного моделювання реальних процесів;
·
забезпечення
навчання матеріалами із віддалених баз даних, використовуючи засоби
телекомунікацій;
·
набуття діалогу
з програмою характеру навчальної гри, що у більшості учнів підвищує мотивацію
навчальної діяльності.
Потрібно
враховувати і недоліки:
·
відсутність
емоційності діалогу з програмою;
·
не завжди
враховані програмістами особливості конкретної групи учнів;
· майже повна
відсутність розвитку мовлення, графічної та писемної культури учнів;
· виникнення,
крім помилок у вивченні навчального предмету, яких учень допускається і на
традиційних уроках, також технологічних помилок – помилок роботи з комп’ютерною
програмою;
· подання
навчального матеріалу, як правило, в умовній, надто стиснутій та одноманітній
формі;
· обмеження
контролю знань кількома формами – тестами або програмованим опитуванням;
·
наявність
спеціальних знань самого вчителя.
Недоліків у
комп’ютерного навчання не менше, ніж переваг. Відмовлятися від комп’ютера в
навчанні не можна, але не можна і зловживати комп’ютеризацією. Потрібно
виробити критерії корисності використання комп’ютерів на уроці для кожної
вікової групи по окремих темах, критерії оцінювання програмових засобів.
Можна виділити
три основні задачі, які необхідно розв’язати для успішного проведення
комп’ютеризованого уроку: дидактичну, методичну та організаційну. Під
дидактичним забезпеченням розуміють навчальні матеріали уроку, конкретна
навчальна програма та апаратура. Методична задача – визначення методів
використання комп’ютерів при викладанні теми, аналіз результатів уроку і
постановка наступної навчальної мети. Організаційна задача, яка легко
вирішується під час традиційного уроку,
стає головною. Вона полягає в тому, щоб виробити і закріпити в учнів навички
роботи з навчальною програмою, організувати роботу, уникаючи перевантаження
учнів та нераціонального використання часу.
На уроках з
комп’ютерною підтримкою не слід принижувати значення традиційного робочого
зошита. При вивченні будь-якого матеріалу за допомогою комп’ютера потрібні означення, правила,
властивості та теореми необхідно записувати в зошит, як на традиційному уроці.
На такому уроці вчитель виступає в якості
консультанта, а не в якості „джерела знань”.
Якщо в класі є
учень, що має міцні навички
роботи з комп’ютером, можна використовувати його як технічного консультанта. На
цю роль можна запросити вчителя інформатики або старшокласника, якщо є така
можливість.
Не зайвим буде
навести приклади деяких програмних засобів, які можна використовувати для
проведення уроків з комп’ютерною підтримкою.
Розглянемо одну
з навчальних систем, що згадувалася вище, GRAN. Дана система
може вільно використовуватися як на уроках геометрії, так і на уроках з інших
предметів, коли необхідне використання геометричних побудов.
Під час вивчення в курсі алгебри властивостей функцій та їх графіків з успіхом можна використовувати програму „Графіки”
Для виконання тренувальних вправ, що
спрямовані на розвиток обчислювальних навичок школярів, можна використовувати,
як елемент уроку, роботу із спеціальними програмними засобами: усний рахунок,
перевірка таблиці множення, тощо.
Впровадження в
навчальний процес школи нових інформаційних технологій потребує переосмислення
традиційної системи навчання, її змісту, методів і форм організації, залишаючи
при цьому незмінними цілі навчання. Учень у даній діяльності повинен виступати
в ролі активного суб’єкта, а педагог – у ролі організатора комунікацій у тріаді
учитель-учень-комп’ютер.
Таким чином, застосування комп’ютера в
навчально-виховному процесі за умови правильного визначення його місця дає
підстави сподіватися на певні зрушення, поворот дидактичного простору обличчям
до майбутнього, яке проектується сьогодні.
